B1 · Intermediate

Мусити, мати, слід: обов’язок і порада

Мусити, мати й слід для вираження обов’язку та поради: форми з інфінітивом, вибір відмінка, відмінності значення та заперечення в щоденному спілкуванні.

By the flumi team About 6 min read 3 vocabulary words

Слова мусити, мати, слід допомагають сказати, що необхідно зробити, що передбачено домовленістю або як краще діяти. Ти навчишся будувати речення з цими словами, розрізняти обов’язок і пораду та правильно розуміти заперечення.

Необхідність, домовленість чи порада

Ці слова можуть стосуватися тієї самої дії, але по-різному пояснюють її необхідність.

Слово Основне значення в цій темі Приклад із контекстом
мусити Необхідність через обставини або вимогу Автобуси вже не ходять. Я мушу викликати таксі.
мати Обов’язок, домовленість або запланована дія Ми домовилися про зустріч. Я маю прийти о десятій.
слід Порада або вказівка на правильну, потрібну дію Ти погано спиш. Тобі слід менше пити кави ввечері.

Мусити часто підкреслює, що вибору немає. Мати подає дію як очікувану за планом, домовленістю чи правилом. Слід звертає увагу на те, як варто діяти.

Це не незмінна шкала від сильного обов’язку до слабкої поради. У правилах та інструкціях слід може передавати вимогу: Перед ремонтом прилад слід вимкнути з розетки.

Мусити й мати: хто виконує дію

Після мусити та мати ставимо інфінітив — неозначену форму дієслова: піти, написати, працювати. Форму слова мусити або мати змінюємо відповідно до особи й числа.

Особа Мусити Мати
я мушу маю
ти мусиш маєш
він, вона, воно мусить має
ми мусимо маємо
ви мусите маєте
вони мусять мають

Зверни увагу на зміну приголосного: мусити — я мушу, але ти мусиш.

Я мушу закінчити роботу сьогодні.

Ми мусимо закінчити роботу сьогодні.

Ти маєш надіслати документи до п’ятниці.

Вони мають надіслати документи до п’ятниці.

Інфінітив не змінюється разом з особою: я маю написати — ми маємо написати.

Слово мати тут не означає володіння. Порівняй: Я маю квиток — квиток у мене є; Я маю купити квиток — купівля потрібна або запланована.

Слід: кому адресовано пораду

Слово слід не змінюється за особами чи числами. Якщо називаємо людину, якій радимо щось зробити, використовуємо давальний відмінок: кому?

Кому + слід + інфінітив.

Хто? Кому? Приклад
я мені Мені слід відпочити.
ти тобі Тобі слід відпочити.
він, вона йому, їй Їй слід відпочити.
ми нам Нам слід відпочити.
ви вам Вам слід відпочити.
вони їм Їм слід відпочити.

Олена багато працює. Олені слід зробити перерву.

Ми вперше їдемо до цього міста. Нам слід перевірити адресу готелю.

На вулиці ожеледиця. Слід іти обережно.

Без названої людини речення може передавати загальну пораду або вказівку. Слід часто вживають у письмових рекомендаціях та інструкціях, але воно доречне й у розмові.

Не поєднуй слід із називним відмінком того, кому адресовано пораду.

✗ Я слід відпочити.

✓ Мені слід відпочити.

Але з особовою формою дієслова: Я мушу відпочити.

Quick check

Try one question now.

1
Батарея телефону майже розрядилася. Я знайти зарядний пристрій.

Check your answer when you are ready. No sign-in needed.

Як контекст змінює значення

Порівняй три ситуації з дієсловом піти.

Обставини: Останній автобус відходить за десять хвилин. Я мушу піти зараз.

Домовленість: Я обіцяв забрати дитину о п’ятій. Я маю піти з роботи раніше.

Порада: Ти вже дуже втомився. Тобі слід піти додому.

Значення можуть бути близькими. У другій ситуації можна сказати мушу піти, якщо хочеш сильніше підкреслити необхідність. Це не помилка, але акцент буде іншим.

Конструкція мати + інфінітив не завжди означає суворий обов’язок. Вона також передає план: У суботу ми маємо зустрітися з друзями.

Для минулого часу використовуємо форми мусив, мусила, мусили; мав, мала, мали. Із слід уживаємо було.

  • Через негоду ми мусили залишитися вдома.
  • За домовленістю я мала зателефонувати о дев’ятій.
  • Нам слід було перевірити адресу перед виїздом.

Речення Я мала зателефонувати саме по собі не повідомляє, чи відбувся дзвінок. Це уточнює контекст: і зателефонувала вчасно або але забула.

Заперечення: не потрібно чи краще не робити

Особливо важливо розрізняти не мусити й не слід.

Конструкція Значення Приклад
не мусити + інфінітив Немає необхідності чи обов’язку Ти не мусиш приходити особисто: можна надіслати заяву поштою.
не слід + інфінітив Порада або вимога не робити чогось Тобі не слід відкладати візит до лікаря: біль не минає.

Не мусиш не означає не можна.

Ти не мусиш залишатися — залишатися не обов’язково.

Тобі не слід залишатися — краще піти або є причина не залишатися.

Конструкцію не мати + інфінітив потрібно розуміти з контексту. Наприклад, За правилами працівники не мають розголошувати паролі передає заборону, а не відсутність обов’язку.

Якщо хочеш однозначно сказати, що дія необов’язкова, уживай не мусиш або не зобов’язаний / не зобов’язана: Ти не зобов’язана відповідати сьогодні.

Як вибрати потрібну конструкцію

  1. Визнач зміст: необхідність через обставини — мусити; обов’язок чи план — мати; порада або належна дія — слід.
  2. Перевір форму: я мушу, ми маємо, але мені слід, нам слід.
  3. Додай інфінітив: мушу працювати, маю прийти, слід перевірити.
  4. Якщо є заперечення, перевір значення: не мусиш — не обов’язково; не слід — краще або потрібно цього не робити.

Запам’ятай три опори: Я мушу — я маю — мені слід. Вибирай між ними за ситуацією, а не лише за силою вимоги.

You reached the end

You reached the end

Now make it stick.

Save your progress, or start the exercises. Practice with detailed feedback after you submit, or save your progress and come back.

Practice exercises

Was this lesson helpful?

Vocabulary in this lesson

3 words, ready to study.

Play a word to hear it, then mark it as known — or save it to study later.

Save any of these 3 words and review them later.

Мусити, мати, слід: обов’язок і порада

3 words

Last updated October 12, 2026